Вхід у вихід. Із серії "Вірту­альні лан­дшаф­ти"

Як і в ба­гать­ох інших тво­рах Сте­пана Ряб­ченка, в ро­боті “Вхід у вихід” при­сут­ня відсил­ка до біблій­них мо­тивів, а са­ме — Ек­со­дусу. Фор­ми абс­трактні, але біоморфні, і в їхній зас­тиглості мож­на роз­гледіти ди­наміку та пев­ну дра­матургію. На тлі без­хмар­но­го не­ба і дзер­каль­ної вод­ної гладі буй­ство коль­орів і ди­наміка форм, що кон­трас­ту­ють зі спокій­ним ото­чен­ням, свідчать про інтен­сивність подій. Вихід пос­тає не як мить, а як три­валий про­цес, спов­не­ний вип­ро­бувань, у яко­му все заз­нає тран­сфор­мацій і са­ма дій­сність на­буває но­вих нес­подіва­них форм. Ак­ту­алізо­вана гло­баль­ни­ми подіями ос­таннь­ого ча­су, те­ма Ви­ходу на­була не ли­ше ме­тафо­рич­но­го, але й ре­алістич­но­го про­читан­ня.

На­талія Ма­цен­ко, мис­тец­твоз­на­вець