Андрій Воз­ниць­кий. Луч­ник

Скуль­пту­ра Луч­ник є за­вер­шаль­ною фігу­рою в серії Лю­дина з ка­менем.  
Як­що перші дві фігу­ри сим­волізу­ють бо­роть­бу, по­долан­ня труд­нощів і по­шук істи­ни, то Луч­ник у­особ­лює впев­неність у собі, зо­серед­женість на цілях і пе­ремо­гу.  

Й­ого по­за сим­волізує внутрішню си­лу, го­товність діяти та праг­нення до­сяг­ти пос­тавле­них зав­дань. Ця ро­бота на­дихає на віру в се­бе та власні мож­ли­вості. Й­ого по­за — це не прос­то го­товність до дії, а гли­бокий сим­волічний жест, що відоб­ра­жає гар­монію між ро­зумом, інтуїцією та тілом. Лук на­тяг­ну­тий, але стріла ще не ви­пуще­на, що підкрес­лює си­лу мо­мен­ту «тут і за­раз» — усвідом­ле­не очіку­ван­ня, у яко­му ко­жен нас­тупний крок спов­не­ний впев­не­ності й сен­су.  

Луч­ник го­ворить про пе­ремо­гу не ли­ше над зовнішніми об­ста­вина­ми, а й над влас­ни­ми внутрішніми про­тиріччя­ми.